×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 283
Понеділок, 20 березня 2017 10:00

Правила підготовки та проведення батьківських зборів

Правила підготовки та проведення батьківських зборів

БАТЬКІВСЬКІ збори — це громадський орган, який своїми рішення­ми визначає завдання, зміст, напрями роботи батьківського та учнів­ського колективів навчального закладу. Збори мають на меті залуча­ти батьків до співпраці з педагогами та адміністрацією, до активної участі в житті навчального закладу, класу, виховувати педагогічну культуру батьківської громади.

Серед функцій зборів особливо важливими є такі: ознайомлення батьків зі змістом, методикою навчально-виховного процесу в закла­ді освіти та психолого-педагогічна освіта. На батьківських зборах підбиваються підсумки роботи з учнями. Батьки систематично ознайомлюються із завданнями, новим змістом і напрямами навчально виховного процесу, специфікою роботи навчального закладу, отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя нововведень в освіті, запровадження профільних дисциплін, факультативів, спец­курсів тощо.

Психолого-педагогічна освіта батьків полягає в інформуванні їх про особливості фізичного та психологічного розвитку, поведінки та здоров'я конкретної вікової категорії дітей, наданні методичних рекомендацій щодо запобігання можливим проблемам у навчанні, ство­ренні умов успішної взаємодії між дорослими і дітьми.

ВИДИ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

Батьківські збори поділяються на загальношкільні та класні. Вони можуть бути організаційними, тематичними, підсумковими або комбінованими.

Організаційні батьківські збори — це збори з традиційним порядком денним, на яких батькам повідомляється про організацію діяль­ності навчального закладу та навчально-виховного процесу в класі, про вимоги до зовнішнього вигляду та поведінки учнів, про режим ро­боти підрозділів навчального закладу, організацію харчування, план позакласної роботи на семестр тощо.

Тематичні батьківські збори — це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена більшість батьків класу. Тематичні збори мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори — це збори, метою яких є підбиття підсумків та результатів розвитку дитячого колективу за певний період. Під час таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів класу загалом і власної дитини зокрема. Залежно від теми та мети підсумкові збори можна проводити у формі урочистих свят, походів, вогників тощо.

Проте на практиці найпоширенішим видом класних батьківських зборів є комбіновані батьківські збори. Це пов'язано передусім з ре­гламентом їх проведення. Тому готуючись до класних батьківських зборів, треба пам'ятати, що основна їх частина має бути спрямована на формування педагогічної культури батьків, нагромадження ними знань та навичок з виконання батьківських функцій і виховання дітей.

РЕГЛАМЕНТ ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ ТА ЇХ ТЕМАТИКА

Батьківські збори проводяться:

  • загальношкільні — один раз на семестр;
  • класні — 1-2 рази на семестр.

Проте в разі педагогічної необхідності кількість зборів може бути збільшена.

Оптимальний час на проведення батьківських зборів — 1-1,5 години.

Тематика батьківських зборів визначається загальними завдан­нями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Тут має йтися не про бали, а про якість знань і ступінь інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотивації учнів у навчанні та поведінці. Змістом батьківських зборів є створення таких перспектив, яких батьки потребують як вихователі.

Перші батьківські збори, як правило, є організаційними (проводяться наприкінці серпня — на початку вересня), наступні збори є те­матичними (протягом року), останні у навчальному році — підсумко­вими (зазвичай проводяться в травні).

ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ЗБОРІВ

На батьківських зборах доцільно поряд з розглядом теоретичних питань вдаватися до практичних занять: розбір ситуацій, тренінги, практикуми, за допомогою яких батьки змогли б набути впевненості в собі, рішучості в досягненні мети виховання, побачити можливості не тільки для розвитку дітей, а й резерви самореалізації. Тому форма проведення зборів може бути різноманітною: лекція, бесіда, дискусія, диспут, педагогічні читання тощо.

Результативними і цікавими вважаються нестандартні збори: круглий стіл, тематична дискусія батьків із запрошеними спеціалістами, спільні збори батьків і дітей (вогники, КВК), зустрічі тільки батьків чи тільки матерів окремо.

Збори можна організувати у вигляді доповідей класних керівників, виступів учителів з окремих дисциплін, адміністрації, самих батьків. До участі у зборах запрошують учнів, представників дитячих громадських об'єднань та організацій, керівників гуртків і секцій. Доцільни­ми також будуть демонстрація презентацій, творчих робіт, художня самодіяльність тощо.

Ефективність батьківських зборів значною мірою залежить від вибору класним керівником для обговорення актуальних для батьків педагогічних питань. Однак збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це має бути обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

Одним із внутрішніх (локальних) документів навчального закла­ду має бути Положення про батьківські збори, в якому б визначалися їх повноваження, регламент, порядок проведення тощо.

Усі засідання батьківських зборів мають протоколюватися. Результатом роботи батьківських зборів є рішення, яке ухвалюєть­ся більшістю голосів і приймається до виконання.

СКЛАДАННЯ ПЛАНУ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

Хоч би якими були батьківські збори за змістом, вони потребують ре­тельної підготовки. Дуже важливо порадитися з батьками щодо того, які проблеми і питання їх цікавлять, провести анкетування. Класний керівник обов'язково складає план, визначає порядок денний, форму проведення зборів, осіб, відповідальних за підготовку. Далі робота ведеться відповід­но до плану: класний керівник готує доповідь, домовляється з батьками, учителями з окремих дисциплін та учнями щодо тематики та регламенту їхніх виступів; організовує тематичну виставку, складає проект рішення батьківських зборів, запрошує гостей, забезпечує явку батьків.

За необхідності можна написати план-конспект зборів. Це до­дасть упевненості у власних силах, можливість чітко висловити думки, допоможе не забути повідомити під час розмови важливу інформацію, продумати акценти, відповіді на можливі запитання.

У процесі підготовки доповіді слід пам'ятати, що доповідачу треба створити атмосферу зацікавленого спілкування.

Готуючись до виступу, скористайтесь класичною схемою:

  • чітко визначте тему;
  • знайдіть необхідний матеріал (ілюстрації, документи);
  • складіть план доповіді у логічній послідовності;
  • доберіть порівняння, епітети, афоризми;
  • прочитайте декілька разів доповідь уголос;
  • запам'ятайте доповідь.

Має сенс готувати до кожних батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов'язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу, адже батькам цікаво отримати інформацію, актуальну саме для них.

Доцільно заздалегідь домовитися з фахівцями, які допоможуть зробити збори інформаційно насиченими: вчителями з окремих дисциплін, соціальним педагогом, практичним психологом, медичними працівниками.

Залучайте до проведення зборів батьків, даючи їм окремі завдан­ня. Напередодні батьківських зборів необхідно обговорити з батьків­ським комітетом делікатні моменти зборів, налаштовуючи батьків на підтримку в спірних питаннях.

ЗАПРОШЕННЯ БАТЬКІВ

Варто відмовитися від стандартних записів про батьківські збори у щоденниках. Буде набагато краще, якщо класний керівник передасть кожному з батьків індивідуальне запрошення, де чітко визначить час, місце та порядок денний зборів. Такий підхід покаже серйозність зборів, їх офіційний характер, заінтересованість класного керівника у присутності саме тих батьків, яким адресовано запрошення. Таким чином класний керівник висловить свою повагу до батьків. Якщо хтось із батьків не зможе прийти на збори, то напише про це класному керівникові на зворотному боці запрошення і повідомить про дату та час можливого приходу до школи.

ВИМОГИ ДО КАБІНЕТУ

Кабінет, у якому відбуватимуться батьківські збори, теж потребує відповідної підготовки. Варто розташувати на видному місці графіки чи діаграми або іншу наочність, де відображено роботу класу та окремих учнів за період від попередніх батьківських зборів: рейтинг учнів, результати олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань. Продумати місце для розташування експозиції виставки, її тематику. Також можна пре­зентувати тематичні газети, розробки позакласних заходів, учнівські

проекти, творчі роботи, реферати. Головне — не забути про кожного учня. У вашому класі не може бути неуспішних дітей.

 

ІМІДЖ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Успішність проведення зборів багато в чому залежить від того, чи зуміє класний керівник справити на батьків приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою і манерами.

Зовнішній вигляд класного керівника має характеризувати його як упевненого в собі ділового партнера з гарним смаком. Стиль одягу коректно-діловий. Особливу увагу необхідно приділити взуттю та аксесуарам. Батьківські збори не місце, де демонструють прикраси.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

—Класний журнал.

—Особові справи учнів.

—Табелі успішності учнів.

—План виховної роботи.

—Конспекти виховних годин, годин спілкування, диспутів.

—Розробки сценаріїв виховних заходів.

—Тека психологр-педагогічних спостережень.

—Щоденник роботи з «важкими» учнями.

—Протоколи батьківських зборів.

—Матеріали щодо запобігання дитячому травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів з безпеки жит­тєдіяльності.

—Літопис або фотодокументи класних справ.

Циклограма класного керівника

Щоденно:

1.     Робота з тими, хто запізнюється, та виявлення причин відсутності
учня.

2.     Організація харчування учнів.

3.     Організація чергування учнів.

4.     Індивідуальна робота з учнями.

5.     Контроль за зовнішнім виглядом.

Щотижня:

1. Перевірка щоденників.

2.     Проведення заходів за планом.

3.     Робота з батьками за планом.

4.     Робота з вчителями-предметниками.

5.     Зустрічі з психологами або медсестрою, психолого-педагогічні спо­стереження.

Щомісяця:

1. Відвідування уроків класу.

2.     Консультації психологів стосовно важковиховуваних дітей.

3.     Збирання коштів на потреби класу.

4.     Зустрічі з батьками за планом.

5.     Нарада щодо планування роботи.

Один раз на семестр:

1.     Оформлення класного журналу.

2.     Семінар класних керівників.

3.     Аналіз виконання плану, корекція.

4. Проведення батьківських зборів, засідання батьківського комітету.

Один раз на навчальний рік:

1.     Оформлення особових справ.

2.     Аналіз роботи та складання плану виховної роботи.

3.     Статистичні дані.

4.     Проведення відкритого виховного заходу.

Як скласти план виховної роботи?

Орієнтовна структура плану виховної роботи має бути такою:

  1. Аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік.
  2. Основні завдання виховної роботи.
  3. Психолого-педагогічна характеристика класу.
  4. Зміст і форми роботи з учнівським колективом:

 

  1. Класні та загальношкільні виховні заходи.
  2. Попередження травматизму.
  3. Пропаганда здорового способу життя.
  4. Профілактика правопорушень і правова освіта.
  5. Індивідуальна робота з дітьми.
  6. Робота щодо соціального захисту учнів.
  7. Робота з батьками.

Планування виховної роботи класу — складний про­цес, який потребує від класного керівника значних витрат часу, зусиль і вмінь. Але треба пам'ятати, що план не скла­дається раз і назавжди, він має бути робочим, тобто підля­гати корекції і доповненням протягом року.

План виховної роботи сприяє системності та послі­довності в роботі класного керівника, допомагає йому не розмінюватися на дрібниці, а спрямовувати свою роботу на вирішення першочергових завдань навчально-виховно­го процесу.

Продовжуючи розмову про план виховної роботи класного керівника, можна зазначити, що загально­прийнятих форми і структури плану не може бути. Педаго­гові необхідно творчо підійти до складання плану з огляду на особливості класного колективу, умови школи, а також досвід своєї роботи. На практиці існує кілька форм планів, кожна з яких має свої переваги та недоліки.

Підбиваючи підсумок, ми насамперед можемо сказа­ти, що планування значною мірою визначає результати та ефективність виховної роботи.

  • Чітке планування допомагає вчителеві уникнути ба­гатьох помилок і негативних явищ, тому що план дозволяє намітити загальні перспективи та конкретні шляхи вирішен­ня поставлених виховних завдань.
  • План допоможе упорядкувати педагогічну діяль­ність, забезпечити виконання таких вимог, як планомірність і системність, керованість і наступність результатів.
  • За своїм змістом, структурою та формою плани дуже різноманітні, але головне їх призначення — допомога в ор­ганізації виховної роботи, тому вони мають бути зручними для користування, робочими, а не формальними докумен­тами.

Перший розділ плану — аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік.

Як зробити аналіз виховної роботи класу за мину­лий рік?

В аналізі роботи доцільно відобразити такі аспекти:

а)   результати виховної роботи (рівень вихованості, соціальності учнів тощо);

б)   характеристика змін, що відбулися в учнівському колективі (розвиток стосунків між учасниками педагогічного процесу, зміцнення зв'язків і традицій);

в)   реалізація поставлених виховних завдань (які з них вирішено і як, що і як вплинуло на їх вирішення, причини невиконання запланованого);

г)    аналіз проведеної роботи щодо пріоритетних напрямків роботи школи, результати й організація діяльності, досягнення, недоліки та їх причини.

Другий розділ плану — основні завдання виховної роботи.

Як визначити основні завдання виховної роботи клас­ного керівника?

Ці завдання мають відповідати таким вимогам:

  • випливати з аналізу роботи класу за минулий рік;
  • бути конкретними й реальними для виконання;
  • охоплювати всю сплановану роботу з учнями;
  • враховуватися при плануванні методичної роботи і контролю за виховною роботою та при складанні всіх ін­ших планів і первинних документів.

 

Третій розділ плану — психолого-педагогічна ха­рактеристика класу.

Як скласти психолого-педагогічну характеристику класу?

ФУНКЦІОНАЛЬНІ (ПОСАДОВІ) ОБОВ'ЯЗКИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1. Класний керівник планує, організовує і проводить виховну та куль­турно-масову позаурочну діяльність з учнями; сприяє становленню їх як особистостей, створює умови для розвитку їхніх здібностей, талантів.

2.    Вивчає індивідуальні особливості, інтереси, нахили учнів, їхнє став­лення до навчання, праці, громадських доручень, організовує в про­водить батьківські збори.

3.    Постійно утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, стриманості, праце­любності.

4.    Розвиває пізнавальні інтереси учнів, залучає їх до гуртків технічної
і художньої творчості.

5.    Дотримується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, запобігає шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя.

6.    Постійно підвищує свій професійний рівень, загальну культуру.

7.    Несе особисту відповідальність за дотримання правил техніки безпеки, норм санітарії та гігієни у приміщенні школи.

8.    Щоденно перевіряє відвідування учнями занять.

9.    Виховує повагу до людей, культурно-національних, духовних, істо­ричних цінностей України, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Організує лекції, бесіди, диспути, зустрічі, перегляд телепередач та ін.

10.    Спрямовує роботу і надає допомогу органам учнівського самовря­дування. Забезпечує належне щоденне чергування учнів у класі та чергування класу по школі.

11.    Систематично, відповідно до графіка, затвердженого директором, школи, проводить інформаційно-просвітницькі, виховні, позакласні заходи.

12. Разом з батьками забезпечує щоденне відвідування занять учнями у шкільній формі встановленого зразка.

 

 

 

 

Прочитано 2549 разів Останнє редагування Понеділок, 20 березня 2017 10:02
Увійти

Login to your account

Username *
Password *
Remember Me