СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
на засіданні педагогічної ради Директор Южноукраїнської гімназії №1
(протокол № 1 від 31.08.2020) Южноукраїнської міської ради
Миколаївської області
__________________Т.П.Коломійчук
31.08.2020 року
Освітня програма
для 1(5)-5(9)-х класів
Южноукраїнської гімназії №1
Южноукраїнської міської ради
Миколаївської області
на 2020-2021 навчальний рік
Освітня програма
Южноукраїнської гімназії №1
Южноукраїнської міської ради
Миколаївської області
ІІ ступеня
І. Загальні положення
Освітня програма Южноукраїнської гімназії №1 (далі – гімназія №1) ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів світи загальної середньої освіти ІІ ступеня».
Освітня програма базової середньої освіти (далі - Типова освітня програма) гімназії №1 окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, спецкурсів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1, 8, 10);
- очікувані результати навчання учнів, які подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 18;
- пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість
і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
- для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,
- для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
- для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
- для 8-х класів – 1207,5годин/навчальний рік,
- для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані гімназії №1 ІІ ступеня (далі –навчальний план).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на
2
державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Документ містить варіанти навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання, звивченням двох іноземних мов, з поглибленим вивченням окремих предметів.
Варіативна складова навчального плану визначається гімназією №1 самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається у навчальному плані закладу.
Варіативна складова навчального плану гімназії №1 використовується на:
- підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується директором гімназії №1 чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
- запровадження факультативів, курсів за вибором, спецкурсів, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (російська мова, етика, фінансова грамотність, ділове англійське мовлення, країнознавство, ведення дебатів, робототехніка, програмування, польська мова);
- індивідуальні заняття та консультації.
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план гімназії №1 містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми.
У класах з поглибленим вивченням окремих предметів дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань освіти, тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» гімназія №1 формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Для недопущення перевантаження учнів вважається за необхідність враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».
3
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинніробити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною мовою |
Уміння: - ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); - розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; - уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематикуокремого предмета; - поповнювати свій словниковий запас. Ставлення:розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси:означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: - здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; - розуміти на слух зміст автентичних текстів; - читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; - здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; |
4
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
- використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; - ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: - критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; - висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; - обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; - ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: - оперувати текстовою та числовою інформацією; - встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); - розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; - будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; - прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; - використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення:усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси:розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: - розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; - будувати та досліджувати природні явища і процеси; - послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення:усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій.усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси:складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: - структурувати дані; - діяти за алгоритмом та складати алгоритми; - визначати достатність даних для розв’язання задачі; |
5
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
- використовувати різні знакові системи; - знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; - доводити істинність тверджень. Ставлення: - критичне осмислення інформації та джерел її отримання; - усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси:візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: - визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; - організовувати та планувати свою навчальну діяльність; - моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; - доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: - усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; - зацікавленість у пізнанні світу; - розуміння важливості вчитися впродовж життя; - прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси:моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: - генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; - використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; - аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; - використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: - ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; - переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; - позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси:завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: - висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; - аргументувати та відстоювати свою позицію; - ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; - співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; - аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; |
6
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
- орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: - ощадливість і поміркованість; - рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; - відповідальність за спільну справу; - налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; - повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: - грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; - враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: - культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; - усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: - аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; - враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; - розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: - усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; - ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; - розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; - власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: - навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; - задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
7
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
8
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
|
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
9
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметіврозкривається у відповідних навчальних програмах
Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-дебати, уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки,проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалута розвитку компетентностейкрім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.
Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).
Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.
Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностейвиконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
10
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Під час вимушеного призупинення освітнього процесу у закладі організовується та запроваджується дистанційне навчання, основні засади якого регламентуються «Положенням про дистанційне навчання в Южноукраїнській гімназії №1 під час призупинення освітнього процесу», затверджене педагогічною радою 16.03.2020 року (Протокол № 6).
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма Южноукраїнської гімназії №1:
- має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом;
- сформована на основі Типової освітньої програми,
- не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти.
Освітню програму гімназії №1 схвалює педагогічна рада закладу та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
Освітня програма гімназії №1 та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу.
На основі освітньої програми гімназія №1 складає та затверджує навчальний план закладу, що конкретизує організацію освітнього процесу.
11
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Разом |
23,5+3 |
26,5+3 |
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
3 |
3 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
27+3 |
30+3 |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
|
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
 |
Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
12
Таблиця 8
до Типової освітньої програми
Навчальний план класів
з поглибленим вивченням окремих предметів
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Іноземна мова |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
|
Мистецтво* |
Мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів |
3,5 |
4 |
4 |
3,5 |
3 |
|
|
Разом |
26+3 |
28,5+3 |
30+3 |
31+3 |
32+3 |
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
2 |
2,5 |
2 |
2 |
1 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
28+3 |
31+3 |
32+3 |
33+3 |
33+3 |
|
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
 |
Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
13
Таблиця 10
до Типової освітньої програми
Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Перша іноземна мова |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Друга іноземна мова |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
Разом |
25,5+3 |
27,5+3 |
29+3 |
29,5+3 |
30,5+3 |
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
2,5 |
3,5 |
3 |
3,5 |
2 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
28+3 |
31+3 |
32+3 |
33+3 |
33+3 |
|
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
|
|
Директор департаменту
загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
14
Таблиця 18
до Типової освітньої програми
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
|
1 |
Українська мова |
|
2 |
Українська література |
|
3 |
Біологія |
|
4 |
Всесвітня історія |
|
5 |
Географія |
|
6 |
Зарубіжна література |
|
7 |
Інформатика |
|
8 |
Історія України |
|
9 |
Математика |
|
10 |
Мистецтво |
|
11 |
Основи здоров’я |
|
12 |
Природознавство |
|
13 |
Трудове навчання |
|
14 |
Фізика |
|
15 |
Фізична культура |
|
16 |
Хімія |
|
17 |
Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) |
|
18 |
Іноземні мови |
Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
15