газета "Ліцеїст"

газета "Ліцеїст" (60)

До вашої уваги - газета "Ліцеїст" №6 2023-2024!

До вашої уваги - газета "Ліцеїст" №5 2023-2024!

Життя бентежне. Дні всі екстремальні.

Не знаєш, що буде в цю мить.

Читаєш новини. П’єш лате в кав’ярні.

Чи серце від втрати болить.

 

То сонечко вийде. То хмари зловісні.

Від вибухів стогне вкраїнська земля.

А серце чекає на добрії звістки,

На мирнії ранки. І спів солов’я.

 

І треба жити, вистояти, бути.

І дихати. Нічого не забути.

У рік новий ще мрія не здійснилась.

Мабуть, десь поміж хмар розпорошилась.

 

І треба вижити. Хоч іноді всміхатись.

І плакати. Людиною лишатись.

Долати страх, хоч і сирени на світанку.

Буде легше. Може, завтра зранку.

 

Місяць січень. Рік двадцять четвертий.

Не здаємось. Наш народ упертий.

Кожна мить життя веде до Перемоги.

Бо іншої  нема у нас дороги.  

Онищенко Анастасія, 3(7)-Б клас

До вашої уваги четвертий номер газети "ЛІЦЕЇСТ".

Гарних канікул, безтурботного дитинства та мирного неба над головою!  

До вашої уваги стаття про зустріч із нашим випускником, який наразі захищає рідну Україну

Діалоги про головне

   Урок української в 9 класі. Тільки – но оголосила тему – складання та розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, як раптом хтось нетерпляче постукав у двері й відразу ж зазирнув у кабінет. Перше, що спало на думку, - це, мабуть, чийсь тато… Радше – старший брат.

  • Дозвольте зайти?
  • Родіоне, Родіоне Юрійовичу! Ласкаво просимо!

 

  • Дякую! І вибачте, що відволікаю від уроку. Не знав, що у вас ІІ зміна!
  • Діти, перед вами наш випускник 2007 року – Родіон Юрійович Нагулко. Він із нового покоління, що сформувалося вже в незалежній
    Україні без жодної ностальгії за «совком».
  • Так, це був перший повний гімназійний випуск: з 1(5) по 7(11) – ий клас.

   Спочатку навчався в математичнім, а вже закінчував у класі української філології.

  • Так, любив літературу, історію, але історію та право – найбільше. Вражав своїми творами.

   Адже в кожнім висловлював власну неординарну думку, роблячи філософські висновки. Пригадую, як готувались до конкурсу Пісні та строю і дівчатка ніяк не могли дібрати влучне гасло для представлення команди. Покликали Родіона, котрий неподалік ганяв м’яча із хлопцями – однокласниками. “Veni! Vidi! Vici!”– довго не задумуючись, випалив він слова Юлія Цезаря – «Прийшов! Побачив! Переміг!».

   Учні 5(9)-Б класу слухали, затамувавши подих.

  • А де Ви здобували вищу освіту?
  • На юридичному факультеті КНЕУ.
  • Чи пам’ятаєте події 24 лютого?
  • Звісно. І навряд чи забуду! Мирно спав у своїй квартирі в Ірпені, коли мене розбудила дружина: «Прокидайся! Чуєш, вибухи за вікном?!! Мабуть, війна…»
  • Діти, Родіон Юрійович брав участь в обороні Києва ще в ті перші години повномасштабного вторгнення, коли ворог планував узяти нашу столицю за три дні. Отримав важке поранення. Має нагороди. Однак про це все – із перших уст.
  • У першу чергу зателефонував батькові, аби той забрав дружину з донечкою Поліною й вивіз їх у безпечне місце. Сам у ТРО одержав зброю, а за кілька годин із Білої Церкви до Ірпеня передислокувалася 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. На чолі з її командиром – Олександром Вдовиченком (позивний «Слов’ян») стали на герць проти потрійної колони ворога, що рухалася на Київ.
  • Розкажіть, будь ласка, про епізоди, які найбільше закарбувалися в пам’яті?
  • Гаразд. І нас, «необстріляних» добровольців, і досвідчених військових та офіцерів вразила інтенсивність бойових дій на Київщині. Найбільше запам’яталася битва за Мощун -  невеличке село поблизу Києва, що стала одним із вирішальних епізодів першого етапу війни. Здавалося, що там запанувало пекло, що найбільше зло і горе спустились на нашу, ще вчора мирну землю… І Чорні Запорожці стали нездоланною стіною на шляху тих нелюдів! Уявіть лише, що  в Мощуні проти 72-ї бригади рашисти кинули свою еліту – 76-у і 98-у десантні дивізії, 155 – у бригаду морської піхоти, сили спеціального призначення… Однак бійці 72-ї разом із побратимами із ССО, Національної гвардії, із нами (ТРО) та іншими підрозділами тут зупинили ворожу навалу, відрізавши шлях до столиці. Значно пізніше побачив інтерв’ю «Слов’яна», в якому командир Чорних Запорожців зазначив, що всі наші воїни проявила дивА військової майстерності. Під ногами загарбників горіла не тільки земля, а й вода. Підривали мости, понтонні переправи, не даючи ворогу просунутися далі. І цим захистили Київ.
  • Завдяки чому вдалося вистояти, адже ворог мав значну перевагу в живій силі й техніці?
  • Гарне запитання. Спробую пояснити. Розумієте, наші цивільні люди, які приходили, брали до рук зброю і, маючи лише ті елементарні навики, які показали побратими, без обов’язкових курсів підготовки, брали автомати і ставали на голову – дві вище, аніж спецназівці. І все тому, що воювали й воюють за свою землю, своїх дітей, за майбутнє.

   І дівчатка, і юнаки ловили кожне слово тридцятитрьохрічного старшого стрільця.

  • Після важкого поранення місяць лікувався в Київському військовому клінічному госпіталі.
  • Щиро бажаємо Вам доброго здоров’я!
  • Дякую. Хоч таким добрим, як раніше, воно вже ніколи не буде. Проте гріх скаржитись, оскільки не всім пощастило, як мені, - вижити і жити. Тому кожному з вас раджу проходити курси тактичної медицини, щоб уміти кваліфіковано надати першу медичну допомогу, спинити кровотечу, накласти турнікет…
  • На жаль, урок промайнув як одна мить… Насамкінець прошу вас, дев’ятикласники, підписати для нашого гостя листівку («бандерівська» синичка і напис «Все буде Україна»). А Родіон розповість про свої нагороди?
  • Нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а Головнокомандувачем Збройних сил України генералом Валерієм Залужним -  нагрудним знаком «Золотий хрест» та медаллю «За поранення».
  • Доземний уклін тобі, наш захиснику, і всім, хто боронить Україну. Урок закінчено. Ось такі діалоги побудували разом із гостем. Діалоги про найважливіше.

 

учитель української мови та літератури Аліна Ярославівна Куковицька

До вашої уваги другий номер нашої газети " Ліцеїст" 

До вашої уваги перший номер нашої газети " Ліцеїст" 

До вашої уваги восьмий номер газети "ЛІЦЕЇСТ".

Теплого, мирного літа, гарних канікул, безтурботного дитинства та мирного неба над головою!  
Сторінка 1 із 5
Увійти

Login to your account

Username *
Password *
Remember Me